Братаны, слушайте, у меня тут история о том, как я купил дистиллят ТГК и залез на новогоднюю елку на площади! Ну что, готовы услышать?
Мне было семнадцать, время самых безбашенных приключений. Все старше уже шмальнули и я решил не отставать. Хотя ругались родители, говорили, что я заканчивать должен школу, а не изучать китайский, я знал, что это путь к горизонту новых эмоций.
Однажды знакомый скинул мне номер минера, который был готов сделать закладку с дистиллятом ТГК. Я знал, что это крутой шит, и решил попробовать. Рылись долго в шмотках у мамы, нашел наконец-то денежку. Проклятье, как же я был волнующийся, когда набирал этот номер.
— Алло, это минер? — спросил я, стараясь звучать круто.
— Да, брат, что надо? — подал голос скримушный минер.
— У тебя есть ТГК?
— Ага, конечно.
Я подумал, что это была просто ограбежная цена, но отказываться было уже поздно. Договорился с минером встретиться на своей обычной точке — в парке, за речкой.
Я стоял на остановке, куря штакетину, испытывая нервозность. Вдруг подъехал какой-то сдохшый карибас, из которого вышел сам минер. Он был худощавый паренек, с бородой и всякими там татушками на руках. Подошел ко мне и сказал:
— Эй, брат, ты тут из-за дистиллята, да? Знаешь, я новый в этом городе, только вот приехал, решил заняться этим делом, так что будь добр, потерпи немного.
Что мне оставалось делать? Я уже был подготовлен к встрече с ТГК, и отказываться было просто невозможно. Минер ходил вокруг, глядя по сторонам, словно ожидал кого-то. Я уже начал нервничать, хотелось побыстрее купить этот шит и попробовать его.
Наконец-то он достал небольшой пакетик, он был прозрачным, словно из кинофильма. Я был готов отдать все за этот дистиллят. Деньги поменялись на пакетик, и минер удалился, размеренно идя вдоль деревьев.
С минером я быстро расстался и поспешил домой. Теперь предстояло самое интересное — попробовать этот новый шит. Я вышел в задний двор, куда меня никто не мог застать, и достал из кармана лайбу, которая была заранее приготовлена для такого случая.
Трип начался довольно быстро. ТГК похожий на шприц быстро влился в мою жилу, и я почувствовал, как мир меняется. Вокруг все начало казаться ярче и интереснее. Да, я понял, что это правда, наркотики меняют реальность.
Я выжал остатки ТГК из лайбы и вдыхал этими красками воздуха. Все вокруг начало плыть и текти, словно я был на космической станции. Ноги мои словно сами несли меня, и я решил, что это самое время залезть на новогоднюю елку на площади.
Мой трип продолжался, и я продолжал двигаться по улицам, ощущая свою невидимую связь с миром. Я дошел до площади, где уже народ собирался встречать Новый Год. Елка была огромной, и я почувствовал себя маленьким крошечным индивидуальным организмом в этой нереальности.
Силой воли, я залез на эту прекрасную елку. Внизу народ возмущался, но меня все равно не могли снять. Я был на вершине мира, и мой трип только начинался. Я шмалил косяк, смотря на огни города, словно весь космос был у меня в руках.
Все вокруг начало танцевать и переливаться, словно я находился в мультиколорной жидкости. Я чувствовал себя счастливым и свободным, словно никакие проблемы уже не могли меня задеть.
Но, к сожалению, все хорошее когда-то кончается. Когда я стал спускаться вниз от елки, меня по голове ударили и утащили куда-то. Блин, оказывается, охрана чего-то разозлилась и решила поймать «наркомана на елке».
Оказалось, что это было настоящая разборка. Я уже предвидел себя в колонии, где ни трипы, ни шмалить нельзя. Но, к моему удивлению, полицейский, к которому меня привели, оказался по своему гуманным и понимал всю сложность моего положения. Видимо, сам когда-то подсмакнул.
Он сказал мне, что больше такого делать не стоит, чтобы ничего не натворить. Я понял его и решил больше не заниматься подобными приключениями. Он отпустил меня с миром, скорее говоря, впереди уже ждали более серьезные проблемы.
Хотя я уже не залезу на новогоднюю елку и не буду шмалить на площади, я не жалею о том, что попробовал дистиллят ТГК. Ведь этот трип научил меня многому, и я стал чуточку мудрее. Так что, братаны, думайте три раза, прежде чем пускаться в подобные шалости.
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
Тарас |
Андрюха |
Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.